Кожен охочий сьогодні зможе перевірити, наскільки добре він володіє українською мовою, написавши всеукраїнський диктант. Щороку так робить близько 10 тисяч осіб, як з України, так і з інших держав, зазначає Анатолій Табаченко, перший заступник гендиректора Національної радіокомпанії, що організовує захід.
«Це не скільки акція для виховання грамотних людей, скільки акція навколо пропаганди і привернення інтересу до української мови», – наголосив Анатолій Табаченко.
За його словами, зазвичай диктант складається зі 100–120 слів, а текст намагаються підібрати, насамперед, цікавий і пізнавальний. Вживання розділових знаків та власних назв викликає чи не найбільше проблем в учасниківо.
Українська мова беззахисна
Сьогодні українська мова потребує державної підтримки, наголошує мовознавець Лариса Масенко. За її словами, уряд має звернути особливу увагу на українізацію освіти та захист національного інформаційного простору.
«Основна загроза для української мови те, що у великих містах, особливо мегаполісах, особливо на сході-півдні, українська мова витіснена як розмовна із міського спілкування. Це наслідок того, що і попередні три президенти ігнорували необхідність впровадження мовної політики, яка забезпечила б нормальне функціонування української мови», – стверджує Лариса Масенко.
Із такою думкою погоджується і голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Володимир Яворівський. На його погляд, нині мовна ситуація в Україні лише погіршується.
«Ніякого захисту українській мові. Іде просто інтенсивна, планомірна боротьба проти неї. Колись було, раз чи два, щоб у комітетах засідали, напрацьовували для законодавства якісь деталі. Це формальність така. Можна і розформувати. Просто голова підкомітету отримує досить невеличку надбавку до платні», – зауважив Володимир Яворівський.
В української мови є «всі права», а підтримка решти мов «поза увагою» – регіонал
Натомість представники влади переконують, що українська мова має достатню підтримку. За словами народного депутата від фракції Партії регіонів Вадима Колесніченка, усі необхідні права їй надає Конституція і понад 100 законів. А підтримка інших мов, за його словами, поза увагою.
«Ми отримали сьогодні мову з львівсько-галицькими діалектами. Діями держави, яка вимагає забути свою рідну мову, а вивчати тільки одну державну, суспільство обурене. Ми повинні святкувати день мов кожної національності, які наразі є в нашій країні», – стверджує Колесніченко.
День української писемності та мови започатковано 1997 року указом Президента. Символом свята є Нестор-літописець, котрого вважають зачинателем української писемності. Сьогодні традиційно почнуть конкурс української мови імені Петра Яцика.
«Це не скільки акція для виховання грамотних людей, скільки акція навколо пропаганди і привернення інтересу до української мови», – наголосив Анатолій Табаченко.
За його словами, зазвичай диктант складається зі 100–120 слів, а текст намагаються підібрати, насамперед, цікавий і пізнавальний. Вживання розділових знаків та власних назв викликає чи не найбільше проблем в учасниківо.
Українська мова беззахисна
Сьогодні українська мова потребує державної підтримки, наголошує мовознавець Лариса Масенко. За її словами, уряд має звернути особливу увагу на українізацію освіти та захист національного інформаційного простору.
«Основна загроза для української мови те, що у великих містах, особливо мегаполісах, особливо на сході-півдні, українська мова витіснена як розмовна із міського спілкування. Це наслідок того, що і попередні три президенти ігнорували необхідність впровадження мовної політики, яка забезпечила б нормальне функціонування української мови», – стверджує Лариса Масенко.
Із такою думкою погоджується і голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Володимир Яворівський. На його погляд, нині мовна ситуація в Україні лише погіршується.
«Ніякого захисту українській мові. Іде просто інтенсивна, планомірна боротьба проти неї. Колись було, раз чи два, щоб у комітетах засідали, напрацьовували для законодавства якісь деталі. Це формальність така. Можна і розформувати. Просто голова підкомітету отримує досить невеличку надбавку до платні», – зауважив Володимир Яворівський.
В української мови є «всі права», а підтримка решти мов «поза увагою» – регіонал
Натомість представники влади переконують, що українська мова має достатню підтримку. За словами народного депутата від фракції Партії регіонів Вадима Колесніченка, усі необхідні права їй надає Конституція і понад 100 законів. А підтримка інших мов, за його словами, поза увагою.
«Ми отримали сьогодні мову з львівсько-галицькими діалектами. Діями держави, яка вимагає забути свою рідну мову, а вивчати тільки одну державну, суспільство обурене. Ми повинні святкувати день мов кожної національності, які наразі є в нашій країні», – стверджує Колесніченко.
День української писемності та мови започатковано 1997 року указом Президента. Символом свята є Нестор-літописець, котрого вважають зачинателем української писемності. Сьогодні традиційно почнуть конкурс української мови імені Петра Яцика.
